Днями ми розповідали про історію появи глінтвейну. Як і у часи Давнього Риму, коли коктейль з вина, меду та трав подавали у холодному вигляді, у Середні віки «прадідуся» сучасного глінтвейну вживали у холодному вигляді. Але рецепт поступово змінювався.

 

На території країн Північної та Центральної Європи напій отримав назву «гіпокрас» - на честь давньогрецького лікаря Гіппократа. У склад напою входило виноградне вино, імбир, кориця, мускатний горіх, кардамон, гвоздика, перець стручковий та гвінейський, майоран, трава галінгал (сити) та квіти кориці. Як і в часи Римської імперії, коктейль могли собі дозволити лише багатії, адже прянощі доставлялися з караванів з Китаю.

 

Ось рецепт з "Перлини доброї домогосподарки" британського письменника Томаса Доусона, датованої 1596 роком.

«Візьміть галон (3.8 літра, - прим.) білого вина, два фунти (фунт - 0,45 кг) цукру, корицю, імбир, довгий перець та гвоздику. Ви повинні трохи розтерти і розім'яти всі види спецій, додати до них цукор та вино, вилити суміш у глиняний горщик і залишити так на весь день».

 

У 17-му столітті рецепт гіпокраса збагатів – у нього почали додавати фрукти (цитрусові та яблука) і мигдаль. А ціна на спеції стала більш доступною для населення, тому поступово пряне вино ставало все популярнішим.

 

З часом європейці знайшли інший підхід до створення корисного та смачного вина зі спеціями. Вперше нагрівати вино запропонували німці – свій «винахід» вони назвали Glühwein, що в перекладі означає «палаюче вино». У гаряче вино додавали цукор та наявні спеції, але пили його не для задоволення, а заради лікування. Інколи за основу брали підкисле вино, яке «виправляли» за допомогою вищезгаданих цукру та приправ.

 

Згодом глінтвейн та його родичі – пунш, грог та "єпископ" – стали символами різдвяних свят у європейців. Рецепти напоїв публікувались навіть у художній літературі. Ось, наприклад, рецепт «Єпископ, який курить»  з книги Чарлза Діккенса «Різдвяна пісня»:

«Очистіть в звичайну каструлю (яка може бути зламаний у разі нещасного випадку, не пошкодивши спокою власника чи його кишені) цедру трьох лимонів, нарізану дуже тонко і з якомога меншою кількістю білого нальоту між шкіркою та фруктом, що додається. Додайте подвійну жменю кускового цукру, пінту старого доброго рому і великий винний келих старого доброго бренді (якщо келих не достатньо великий, то два)».

Далі автор радить підпалити напій, наповнивши срібну ложку гасом та запаливши воскової свічкою, дати прогоріти три-чотири хвилини, час від часу помішуючи. Потім потрібно загасити коктейль, накривши каструлю піддоном, який моментально погасить полум’я. «Потім вичавіть сік трьох лимонів і додайте літр окропу. Все добре перемішайте, накрийте кришкою на п’ять хвилин і знову перемішайте».

 

Класичним же вважається такий рецепт глінтвейну.

Німецький глінтвейн рецепт. Інгредієнти:

1 пляшка недорогого червоного сухого вина

1 апельсин

2 палички кориці

3 гвоздики

2-3 столових ложки цукру або меду

Кардамон за смаком.

 

Вино вилити у каструлю, додати усі інгредієнти (апельсин дольками нарізати). Довести до температури в 70 градусів, одразу подавати на стіл. В жодному випадку не доводити до кипіння.

Лайфхак: якщо ви бачите в кафе чи на ярмарку, що глінтвейн має коричневий колір, не варто його купувати – він перестояв. Напій має бути тільки насичено бордовий або червоний.

Якщо ж вам ліньки готувати напій власноруч, маємо вирішення - готові глінтвейни у пляшках. Рекомендуємо такі напої: